Барбус суматранський (Barbus tetrazona)

0

Сімейство Коропові (Cyprinidae).

Один з найпоширеніших видів барбусів, мешкає у водоймищах Індонезії і Південно-східної Азії. До Європи барбус суматранський вперше був завезений в 1935 р., а до Росії - 1946 р.


Суматранські барбуси - мирні, зграєві, дуже рухомі рибки. Невеликий розмір, жвавість рухів і красиве забарвлення дозволяють вважати їх одним з найцікавіших мешканців домашнього акваріуму.

Тіло барбусів високе, дуже стисле з боків. Вусів немає. Загальне забарвлення золотисто-рожеве, спинка темніша з червоним відтінком, черевце - жовтувато-біле. З боків проходять чотири вертикальні чорні смуги. Перша проходить через око, друга - за грудним плавником, третя - позаду спинного плавника і остання - на початку хвостового плавника. Спинний плавник чорний з яскраво червоною облямівкою, решта плавників рожева або червона.

Самки більші за самців, з повнішим черевцем. Забарвлення самців яскравіше, червоний колір плавників більш насичений. Слід зазначити, що в природі суматранський барбус має більш блякле забарвлення, ніж його акваріумний родич. Риба, яку зараз можна зустріти у продажу, була отримана, як правило, в результаті акваріумного розведення, і яскравість її забарвлення підсилена тривалою селекцією.

Акваріумні суматранські барбуси - зграйні рибки. Тримаються в основному в середньому і нижньому шарах води. Для утримання цих риб бажано мати густо засаджений рослинністю акваріум (від 50 л) з відкритими ділянками для плавання. Грунт краще темний, інакше рибки набувають блідішого забарвлення.

У загальному акваріумі зграйку суматранських барбусів з 5 - 10 або більше особин можна тримати з іншими мирними, але здатними постояти за себе рибами. Варто відзначити, що при утримувані барбусів в малій кількості (2 - 3 рибки) вони можуть проявляти сильну агресію як один до одного, так і до інших мешканців акваріума. Особливо красиво барбуси виглядають в акваріумі з іншими уродженцями островів Суматра і Борнео боціями-клоунами (Botia macracanthus), які мають схоже забарвлення. Суматранські барбуси не відносяться до хижаків, але якщо в акваріумі, де вони знаходяться, з'являються мальки якої-небудь рибки, вони вмить, кидком хапають малька і заковтують. При цьому барбуси не заспокояться до тих пір, поки не переловлять всіх мальків. Виняток становлять малорухливі і вуалеві форми риб, у яких барбуси можуть обкушувати кінці плавників. Крім того, зграйка суматранців, що швидко пересувається по акваріуму, може викликати постійний стрес і дискомфорт у інших менш активних мешканців.

Умови в яких утримують суматранських барбусів в акваріумі не відрізняються від умов утримання більшості акваріумних тепловодних риб. До параметрів води суматранські барбуси не вимогливі, проте в акваріумі необхідна хороша фільтрація і регулярна підміна води (1/4 об'єму раз на тиждень). Найбільш сприятливою температурою є 21-23 °C. Акваріум, де утримуються барбуси, можна засаджувати будь-якими рослинами, але краще віддати перевагу дрібнолистим рослинам (кабомба, перистолистник).

Якщо акваріум не продувається повітрям, бажано час від часу замінювати частину води свіжішою такої ж температури. Така заміна води дуже сприятливо діє на рибку. До недоліку кисню у воді рибка в порівнянні з іншими менш чутлива. Якщо рибка все ж таки плаває у поверхні головою догори, воду потрібно негайно замінити.

Рибки всеїдні, жадібно поїдають будь-які живі і штучні корми. Схильні до переїдання, що є причиною ожиріння і загибелі риби. Щоб уникнути цього, потрібно уважно стежити за кількістю корму, що дається, і користуватися правилом, що краще недогодувати рибу, ніж навпаки. Крім того, в їх раціон бажано включати рослинні корми, наприклад, листя салату, кропиву, сушені водорості і так далі.

У нормальних умовах утримання, особливо після заміни частини води, рибки, зібравшись в зграйку, жваво плавають в акваріумі. Іноді ж, забившись в затінений кут акваріума, барбус годинами може знаходитися в одному положенні майже без руху. При цьому рибка тримається в похилому положенні, опустивши голову вниз. Такий стан, є для рибки нормальним і не повинен хвилювати. Самці мають войовничий характер і деколи в присутності самок, розпушивши свої плавники, вступають в бійку один з одним: вони прагнуть схопити один одного за щелепи, штовхнути бічною поверхнею тіла або ущипнути ротом. Зазвичай ці бої не приводять до помітних пошкоджень і закінчуються тим, що рибки розходяться і знов мирно плавають в зграйці.

Тривалість життя в акваріумі - приблизно 4 - 5 років. Розмноження стає можливим після досягнення рибами віку 5-9 місяців.

Барбуси можуть нереститися у будь-який час року. Перед нерестом самців і самок тримають окремо протягом одного місяця при температурі не вище 22-24°с і різноманітно годують живим нежирним кормом, наприклад, дафнією, мотилем або коретрою. Також, щоб уникнути ожиріння , при годуванні необхідно використовувати рослинні добавки. Нерест зграєвий або парний. Нерестовик від 10 л без грунту. На дно укладають сепараторну сітку для запобігання поїданню ікри плідниками. Як субстрат використовують яванський мох або синтетичні волокна. Крім того, не можна допускати присутність в нерестовику будь-яких равликів. Воду використовують із загального акваріума. Для стимуляції нересту температуру піднімають до 25-28°с і додають дистильованої води. У нерестовику плідників не годують. Самка метає до 600 ікринок. Після закінчення нересту виробників відсаджують і замінюють 1/3 води свіжою. Також, щоб уникнути розвитку грибка на ікрі, воду підфарбовують метиленовим синім. Ікра розвивається протягом 1-2 днів. Через 3-4 доби памолодь починає плавати і харчуватися "живим пилом" або інфузоріями. У віці біля одного місяця мальки суматранського барбуса набувають забарвлення дорослих риб.

В результаті селекції акваріумістами були виведені різні колірні варіації суматранського барбуса. Найбільш популярною формою є "моховиті барбуси" або "барбуси-мутанти". Поперечні смуги у цих риб смарагдово-зеленого кольору і настільки широкі, що, злившись одна з одною, покривають майже все тіло. При розмноженні моховитих барбусов в потомстві мальки, схожі на батьків, складають близько 75%, решта 25% - із звичайним забарвленням. Крім того, існує альбіноса форма суматранського барбуса з рожевим тілом і рожево-червоними смугами. Альбіносе забарвлення зустрічається дуже рідко, оскільки отримати потомство від двох альбіносів досить важко, а схрещування із звичайною формою дає лише 25 % мальків потрібного забарвлення. Мутація забарвлення суматранського барбуса може бути викликана, наприклад, дією на ікру ультрафіолетовими променями, а також різкою зміною різних параметрів води в нерестовику (температури, ph або жорсткості). Мутанти і альбіноси є слабкішими і примхливішими до умов утримання в порівнянні з природною формою, серед альбіносних форм зустрічаються особини без зябрових кришок.

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

наверх сторінки

Акваріумні рослини


Google пошук

Опитування

Подобається сайт?
 

Опитування

Що добавити на сайт?
 

Лічильники

Аква-ТОП Рейтинг аквариумных сайтов

Міні Чат

Реклама